Про Центральний будинок офіцерів Збройних Сил України

Історія:​

         16 лютого 1923 року у Києві було відкрито Будинок Червоної Армії.

       Наказом Реввоєнради Української РСР №1415 від 23 листопада 1924 року Будинок Червоної Армії та Флоту у м. Києві був визначений як Будинок по штату ІІ розряду. З 15 листопада 1931 року на підставі наказу військам Київського гарнізону №10 від 6 листопада 1931 року Київський Будинок Червоної Армії та Флоту переведений з ІІ-го в І-й розряд.

        1 листопада 1934 року  Київський  Будинок Червоної Армії  та  Флоту  отримав  статус  Всеукраїнського  Будинку Червоної Армії, проте 1938 року його знову перейменовано. Нова назва: Київський Окружний Будинок Червоної Армії. За призначенням, у співпраці з військовими частинами гарнізону, партійними, радянськими та громадськими організаціями, своєю діяльністю він мав сприяти зміцненню боєздатності армії  та обороноздатності країни. Проводити військово-виховну, військово-просвітницьку та культурно-масову роботу серед військовиків, членів їхніх сімей та цивільного населення. Ця робота проводилась через систему курсів, семінарів та гуртків, розрахованих на підвищення кваліфікації військовослужбовців та військових знань населення.

    Перед початком Другої Світової війни в Будинку Червоної Армії працювали: вечірній університет, філія військово-політичної академії, середня загальноосвітня школа, політшкола, широка мережа оборонних гуртків та курсів масових професій, що охоплювали кілька тисяч учнів та слухачів. Діяльність Будинку Червоної Армії розглядалася як частина партійно-політичної роботи у військових округах. В роки війни  на базі Окружного Будинку Офіцерів був створений Фронтовий Будинок Червоної Армії  та Фронтовий Ансамбль пісні і танцю. Проводилась агітаційно- пропагандистська та масово-політична діяльність з бійцями та командирами частин, які відбували на фронт і в частинах діючої армії.

     У липні 1941 року Київський Будинок Червоної Армії було евакуйовано у російське місто Саратов, де він продовжував працювати з бійцями та командирами, які йшли на фронт. Повернення з евакуації відбулося в грудні 1943 року, вже під нової назвою: Київський окружний Будинок Офіцерів.

      У повоєнний час діяльність Будинку Офіцерів була зорієнтована на підвищення боєготовності, політичне виховання та повніше задоволення духовних потреб військовиків Київського гарнізону та цивільного населення міста.

 

Про будівлю та її архітектуру:

    Будівля зводилась у 1914–1918 роках за проектом архітекторів В. Г. Кричевського і В. П. Пещанського і спочатку призначалася для льотної школи прапорщиків. Була однією із небагатьох великих споруд, що будувались в період Першої світової війни військовим міністерством у зв'язку з перетворенням Києва на головний тиловий центр Південно-Західного фронту.

         У 1928 році було прийнято рішення добудувати будівлю для Будинку Червоної Армії і Флоту. Будівництво закінчено у 1931 році році під керівництвом архітектора Й. Ю. Каракіса.

         У 1967 році в будинку було засновано Музей історії військ Київського Червонопрапорного військового округу. З 1995 року тут діє Центральний музей Збройних Сил України.

       В червні  1989 року  будинок  був  визнаний  пам'яткою  архітектури,  а  у 2006  році занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятка архітектури місцевого значення.

       Будівля має три поверхи і виконана в стилі неоампір. В плані будівлю складають два різновеликі прямокутні корпуси на розі об'єднані напівкруглим об'ємом, де розташований головний вхід, оформлений доричними колонами. Другий, парадно оформлений вхід розміщено у торцевій частині корпусу зі сторони Кріпосного провулку.

        На першому поверсі будівлі облаштований вхідний вестибюль, на другому і третьому — лекційні зали. В будівлі міститься великий зал для глядачів. Приміщення клубної та адміністративної частин розташовані обабіч коридору.

​

                                                           Окремі цифри:

                                                                                                                     1930-го року

Бібліотека Будинку Червоної Армії налічувала 20 тисяч томів.

За перші п’ять років свого існування Будинок прийняв 350 тисяч відвідувачів.

​

1972-го року

Організовувалось відвідування військовиками спектаклів та концертів.

Проводилися творчі вечори.

Проводилися екскурсії в музеї та на виставки.

Проводилися конкурси самодіяльності та фотовиставки.

Тут працювало 10 самодіяльних художніх колективів, які об’єднували 262 учасника.

Заходи Будинку Офіцерів відвідали 750 тисяч чоловік.

 

1973 року

У військові округи виїжджали агітаційно-художні бригади.

Бібліотечний фонд склав 126 тисяч примірників і мав 4856 читачів.

​